Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
занівечити — чу, чиш, док., рідко. Те саме, що знівечити … Український тлумачний словник
занівечити — дієслово доконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
знівечити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
нівечити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
перенівечити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
понівечити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
знівечити — чу, чиш, док., перех. 1) Поламати або зіпсувати що небудь, зробити непридатним для використання, вжитку. 2) розм. Скалічити, заподіявши фізичних або моральних травм. || перен. Викривити, спотворити що небудь неправильним викладом, поясненням і т … Український тлумачний словник
перенівечити — чу, чиш, док., перех. 1) Попсувати все чи більшу частину чого небудь. 2) Покалічити або перебити всіх, багатьох … Український тлумачний словник
понівечити — чу, чиш, док., перех. 1) Б ючи, ламаючи, зіпсувати, зруйнувати що небудь. || Зіпсувати форму, пошкодити поверхню чого небудь (про дію, вплив чогось). || безос. 2) Побивши, залишити сліди від ударів; покалічити. || Змучити, виснажити; зіпсувати… … Український тлумачний словник
знівечити — [з( )н’і/веичиетие] чу, чиеш; нак. еич, еичтеи … Орфоепічний словник української мови
